У останньому номері журналу Outside (присвяченому подорожам, спорту і активному відпочинку) опубліковано непогану статтю про бігові міфи і деякі останні дослідження. Сама стаття доступна тут – http://www.outsideonline.com/fitness/Health-Fitness-Report-2012.html, але я таки напишу короткий підсумок у власній інтерпритації 
Міф 1. Розтяжка дозволяє уникнути травм і підвищує результативність
В принципі це правда – м’язи що можуть розтягуватися на 20% своєї довжини набагато менше ризикують бути ушкодженими від великих навантажень. Але дослідження показують що статична розтяжка (нахилися до полу і стоїмо, сіль на шпагат і сидимо і таке інше) безпосередньо перед змаганнями не лише не знижує ризики травм, але і втомлює м’язи і примушує їх зпалювати більше енергії.
Натомість рекомендується перед змаганнями розігріватися і робити динамічну розтяжку (махати руками-ногами з інтенсивною амплітудою, сильно закидати ноги назад, побігати боком, тощо).
Як з’ясувалося в штатах дітей на уроках фізкультури, а відповідно і тренери вчать робити статичну розтяжку перед серйозною роботою або змаганнями – до недавнього часу вважалося що це підвищує результативність.
Міф 2. Бігати босоніж більш природньо і правильно
Взагалі останнім часом у біговому світі тема бігу босоніж дуже популярна. А оскільки фірмам що виробляють бігове взуття не дуже хочеться щоб народ припинив купувати у них кровівки то вони роздувають інтерес до питання продаючі “мінімалістичні” моделі взутття – по суті або взуття для змагань, або просто зі зменшеною компенсацією ударів об землю.
Апологети бігу босоніж говорять про неприродність наступання на п’яту, травмування колін і так далі. Але забувають що асфальт ніяк не є природнім покриттям і вимагає певної компенсації ударів. Крім того при бігові босоніж більшість людей так і продовжує бігати на п’ятах, просто через певні зміни у техніці бігу (зроблені не до кінця) це не так видно. А при переході на біг не носках удари на себе замість скелету (пята-коліно-стегна-таз-хребет) починають приймати на себе м’язи і сухожилля, а це травми ахілів та стопи.
Згідно досліджень деяким людям не протипоказано бігати босоніж, але і все. Проте це дуже серйозна тема для срачу що тягнеться вже років 30 і думаю жоден з таборів не здасться просто так.
Міф 3. Треба постійно качати прес
Навіть на фізичній терапії яку я відвідував кілька разів зі своїми проблемами коліна і стопи в першу чергу говорять про те що основа бігу це сильний прес і треба допомогати ногам качаючи його постійно.
Останні дослідження не виявили покращень у результатах пов’язаних з інтенсивною роботою над пресом. Не кажучи вже про те що рел’єфність кубіків не говопить про силу м’язів пресу взагалі.
Вважається що якщо техніка бігу більш-менш правильна і вправи виконуються регулярно (разом з присіданнями, розтяжкою і іншим) то м’язу прксу вже в тому стані коли їх сили достатньо для ефективного бігу.
Міф 4. Вода і елекртоліти дозволяють уникнути судорг
В штатах прямо якась релігія коли всі в один голос говорять (включаючи лікарів і тренерів) що якщо захотілося пити то це погано, дуже-предуже погано, це означає що пити треба було ще хвилин 30 тому.
Дослідження показують що дегідровані спортсмени та ті хто не допускає стану дегідрації мають однакову кількісь судорг.
Електроліти важливі для процесу швидкого переносу поживних речовин (з точки зору хіміка чи біолога це твердження є повною нісенітницею, але я пояснюю як вмію, краще читайте тут), але проти судорог вони теж не допомогають.
Непідтверджені дослідження говорять про зменьшення кількості судорог вживанням певних кислот, наприклад із квашеними огірками.
Міф 5. Знеболюючі перед страртом дозволяють легше переносити біль
Про це я взагалі тільки зі статті і дізнався. Виявляється тут це доволі популярно випити перед стартом якийсь ібупрофен чи щось подібне. Вважається що не так відчувається біль у м’язах під час змагань і легше відновлюватися після них.
Насправді дослідження показують що у крові з’являються ознаки запалення, рівень болю не знижується. А при регулярному вживання м’язи перестають тренуватися.
Міф 6. Дегідрація знижує результати
Чесно кажучи я в це вірю.
Але якби є дослідження які показують що навіть при суттєвому зневодненні спротсмени спроможні показувати такі ж результати.
І навпаки – зайва рідина в організмі призводить до гіпонатриемії і на змаганнях часто є причиною розладу шлунку. Рекомендується пити лише коли хочеться пити, а не “до того”.
Проте одна річ дослідження, і зовсім інша коли біжиш і відчуваєш що ледь не репаєшся зсередини від зневоднення…
Міф 7. Льодяна ванна – найкраще відновлення
А це дуже нова і дуже модна фішка. І не лише тільки в бігові.
Вважається що як залізти на 30 хвилин у ванну з льодом то відновлення відбудеться набагато швидше і вдасться уникнути болі.
В реальності, говорять нам, різниці нема взагалі і все це більш схоже на ефект плацебо. Хоча після льодяної ванни рівень болю у м’язах абсолютно той же усі як один клянуться що ванна допомогає.
Міф 8. Довгі повільні пробіжки спалюють найбільше калорій
Все рівно навпаки – короткі часто повторювані інтервали на високій швидкості спалюють найбільше. У марафонців найбільше ваги втрачають ті хто біжить найшвидше. Люди що фінішують марафон швидше за 3 години спалюють до 4% власної ваги.
Більше того – інтенсивні і виснажливі інтервали прискорюють метаболізм аж до наступних 14 годин. Тобто після інтерсивного тренування можна цілий день їсти більше, і згорить воно усе швидше ніж зазвичай.
Міф 9. Фруктоза погіршує результати
Ще недавно усі намагалися виключити фруктозу з раціону. Зараз же говорять що у певній пропорції з глюкозою (пропорція 2:1 – глюкози вдвічі більше) фруктоза дозволяє підвищити результати додатково переносячи паливо у м’язи. Найбільш відповідає правильним пропорціям енергетичний напій PowerBar Ironman Performan.
Проте якщо ви не тренуєтесь інтенивно і регулярно то фруктозу краще в раціоні таки обмежувати.
Міф 10. Мультівітаміни суттево допомагають
Антіоксиданти (А, С, Е) що виводять вільні радикали – насправді певні кількість тих радикалів вмикає у м’язах механізми що видуть до їх посилення.
Кверцетин – може допомогти виключно тим хто лише почав регулярні тренування (яблука і виноград дозволять вам тренуватися довше).
Креатин – допомогає лише спрінтерам та іншим стрибунам і футболстам. Бігунам на довгі дистанції дарує розлади шлунку.
Дегідроепіандростерон – теоретично дозволяє організму виробляти більше тестостерону, але на практиці не дає ефекту.
А які міфи знаєте ви?
Обсяг інформації такий що ідея запам’ятати\записати усе відпадає в перший же день – усим цим треба користуватися щодня, запам’ятовувати сенсу нема. Добре що на всих тренінгах видають роздруковані матеріали зі змістом курсу до яких потім можна звернутися коли знадобиться.
Користуємося вже майже три роки і задоволені страшенно.
Додатковий бонус – регулярне використання підсилює ясна і на відміну від нитки не пошкоджує зуби. З іншого боку стоматологи не рекомендують відмовлятися від нитки – 
